Масатосі Накаяма (яп. 中山正敏 Накаяма Масатосі, 1913—1987) — японський майстер і популяризатор карате-до, володар 10-го дана, учень Фунакосі, один з творців сучасного Сьотокан, шеф-інструктор Японської асоціації карате-до (JKA), професор факультету фізичного виховання Такусьокського університету. Автор публикацій і книг з карате, викладач карате, який виховав багато відомих майстрів: його учнями були Канадзава, Нісіяма, Еноеда, Мікамі, Касе та інші.
Біографія
Масатосі Накаяма народився в 1913 році в Японії, в префектурі Ямагуті в сім’ї військового лікаря і викладача кендо. Дід Накаями належав до самурайського клану Санада, тому будо завжди було частиною сім’ї Накаями і перед вступом до університету він займався кендо.
У 1932 році в таємниці від батька Масатосі вступив до університету Такусеку, так як це був найкращий, на думку Накаями, університет для тренувань і навчання з наступним стажуванням і викладанням за кордоном. В університеті він вивчав мандаринський мову і китайську історію, що зумовило його поїздку в Китай наприкінці 30 -х років. У пошуках групи кендо Накаяма прийшов в один з тренувальних залів і, неправильно вивчивши розклад, потрапив на заняття з карате-до. Накаяма читав трохи про карате, а рухи займаючихся здалися йому дуже кумедними. Але коли один з учнів запропонував йому спробувати самому, майбутній майстер зрозумів, що не все так просто. По початку він зазнавав труднощів, наприклад, йому не вдавалося домогтися гарної розтяжки, але, займаючись з великою завзятістю, Накаямі вдалося досягти дуже високих результатів.
У 1935 році Накаяма подорожував по Великому Хінгану у Внутрішній Монголії.
У 1937 році Накаяма по студентському обміну поїхав до Пекіна для вивчення китайської мови, суспільствознавства й історії. Спочатку Накаяма не був натхнений китайськими бойовими мистецтвами, оскільки в них велика увага приділялася круговим рухам, що, як здавалося Накаямі, призводило до втрати концентрації. Однак, після занять з кількома викладачами, думка Накаями змінилася.
Основним вчителем Накаями в Китаї був Пай, літній майстер одного з північних стилів. Під впливом хорошої техніки роботи ногами, характерною для північних стилів, Накаяма розробив дві нових технічних дії ногами: тайсоку – уке ( пресинг блок стопою або гомілкою ) і ура – мавасі -Гері ( круговий удар ногою з розворотом ). Ці техніки з дозволу Фунакосі були введені в Сетокан в 1946 році, після повернення Накаями до Японії.
Після повернення з Китаю Накаяма мав намір викладати китайську мову, але через економічного і соціального хаосу, що панував в Японії в перші повоєнні роки, це йому не вдалося і майстру карате довелося заробляти на життя торгівлею нижньою білизною .
Накаяма був одним із старших інструкторів з рукопашного бою ВВС США. Викладання американським учням дозволило йому зрозуміти, що потрібно більш детально пояснювати, чому в карате використовується така, а не інша техніка. Американці, на відміну від японців, вимагали обгрунтувань рухів, тому японські інструктори почали аналізувати техніку і дали їй теоретичні пояснення, засновані на законах фізики.
У 1948 році в Японії було знято заборону на карате, і в 1949 році Фунакосі провів збори з метою обговорення майбутнього карате. На цьому зібранні було сформовано ядро Японської асоціації карате – до ( JKA ), в якому Накаяма став керівником технічного комітету. Були розроблені технічні та екзаменаційні стандарти. Під контролем Фунакосі Накаяма почав формувати інструкторську програму. Завдяки розробленим правилам ведення спортивних поєдинків, сутички каратистів стали менш кривавими і травмонебезпечними. Після смерті Фунакосі Накаяма був обраний головним інструктором JKA .
Сам Накаяма брав участь у боях досить довго – свій останній поєдинок він провів у 52 -річному віці і завершив його перемогою.
Крім карате Накаяма займався гірськими лижами і був інструктором з цього виду спорту. У 1971 році в Японських Альпах він потрапив у снігову лавину і мало не загинув – лікарі пророкували йому смерть через кілька днів, і родичі з’їхалися для прощання. Однак, незважаючи на заборону лікарів, Накаяма повернувся до тренувань, стверджуючи, що вони допомагають відновити сили.
Масатосі Накаяма помер 15 квітня 1987 року.