Додзьо – не просто спортивний зал, це особливе місце, куди приходять зміцнити своє тіло й волю, прагнучи самопізнання і вдосконалення. Якщо спочатку щось незрозуміло, то з часом ви починаєте розуміти й цінувати значення ритуалів.

Виявляйте терпіння, щирість і повагу.

1. Входячи чи покидаючи Додзьо, завжди стійте обличчям до залу, поклоніться й промовте: «Ос», потім повторіть це саме в бік інших учнів у залі.
2. Виявляйте повагу до всіх старших за віком і за рангом. Вишикувавшись у шеренгу, дотримуйтесь порядку: спочатку (зліва направо) стоять учні з чорними обі (поясами) й далі за рангом (див. Атестаційна програма SKIF).
3. Учні повинні слідкувати за своєю формою й аксесуарами: все повинно утримуватись у чистоті й порядку. Форма й колір обі повинен відповідати рангу (див. Вибір кімоно).
4. Щоб запобігти можливим травмам під час заняття, учням не слід одягати прикраси, годинник, заколки, ланцюжки тощо.
5. Запізнившись на заняття, займіть місце в задніх рядах, сівши на коліна в сейдза й чекайте дозволу вчителя почати тренування.
6. Якщо є потреба поправити каратегі (кімоно), відверніться в бік праворуч (в тому числі перед суперником). Щоб поправити чи перев’язати обі, станьте на коліно.
7. Учні повинні негайно виконувати всі команди й прохання інструктора чи старшого учня, при цьому відповідаючи голосно: «Ос».
8. Звертайтеся до інструктора СЕНСЕЙ.
9. Кожен повинен підтримувати атмосферу братерства в Додзьо: не сваритись, не ображати інших, не принижувати й не висміювати один одного, утримуватись від негативних емоцій, не заважати проведенню заняття.

Початок тренування

• При команді «ШИКІ» учні вишиковуються в шеренгу згідно з рангами;
• При команді «СЕЙДЗА» всі сідають на коліна (сідають з лівої ноги, а встають з правої), погляд спрямований перед собою, спина пряма;
• За командою «МОКУСО» (медитація) учні заплющують очі й налаштовуються на майбутнє тренування;
• Після 1-2 хвилин лунає команда «МОКУСО ЯМЕ» (кінець медитації) – учні розплющують очі;
• Команда «ШОМЕ НІ РЕЙ» (уклін засновнику стилю) – учні кланяються й промовляють: «Ос»;
• Команда «ОТАГА НІ РЕЙ» (уклін усім присутнім в залі) – учні кланяються й промовляють: «Ос»;
• Інструктор дає команду «ДАТЕ» (встати) й починає тренування.

Закінчення тренування

• Учні шикуються в шеренгу згідно з рангами;
• Інструктор дає команду «СЕЙДЗА»;
• Лунає команда «МОКУСО» – всі учні заплющують очі для медитації;
• Після 1-2 хвилин за командою «МОКУСО ЯМЕ» учні розплющують очі;
• Команда «СЕНСЕЙ НІ РЕЙ» – учні кланяються й промовляють: «Ос»;
• Команда «ОТАГА НІ РЕЙ» – учні кланяються й промовляють: «Ос»;
• Інструктор дає команду «ДАТЕ» (встати) – учні підіймаються;
• Інструктор закінчує тренування словами: «Тренування закінчено». Усі учні по черзі підходять до вчителя й двома руками тиснуть йому руку, починаючи від учнів вищого ступеню. Іноді інструктор може не обмінюватись рукостисканням з учнями й лише кланятися їм, коли вони підходять подякувати йому;
• Після тренування всі учні беруть участь в прибиранні залу й Додзьо.

Японське кімоно – традиційний чоловічий і жіночий одяг, що являє собою халат прямого крою, який запинається зліва направо й утримується за допомогою пояса. Зрозуміло, з давніх-давен заняття карате у воїнів відбувалися в кімоно.

Кімоно для спортивних занять одержало загальну назву “гі” та “догі”. Кімоно для карате називається “каратегі”. Каратегі відрізняється від одягу для інших єдиноборств. Тканина повинна бути гладкою й достатньо міцною. Зазвичай використовують два види каратегі: з тонкої та щільної тканини. Якщо раніше каратегі було переважно з бавовни (екологічний матеріал, який пропускає повітря і добре вбирає піт), то сучасні технології стали додавати й синтетичні матеріали. Але не поспішайте це засуджувати.

Для тренувань краще вибирати каратегі з бавовни – міцне й легке, але враховуючи часте прання, слід взяти до уваги й знос матерії, й усадку, характерну для бавовняної тканини. Каратегі з синтетичними добавками таких проблем не має. Зазвичай воно більш яскравого білого кольору й використовується для змагань і показових виступів, оскільки воно суттєво поліпшує візуальне сприйняття спортсмена. Плюс багатьма спортсменами цінується ефект «хлопку» (характерного звуку тканини під час удару), який можливий лише у щільному каратегі.

Слід також брати до уваги місце й час занять. Якщо влітку в задушливому залі краще тонке каратегі, то взимку кращий варіант – щільне каратегі.

Пояс (Обі) – це пояс, який служить для того, щоб утримувати запахнуте каратегі. Колір обі свідчить про рівень кваліфікації в карате (див. детальніше розділ «Атестація»). Враховуйте, що під час прання пояс втрачає насичений колір, тому дійте як справжні японці: пояси прати не прийнято, а потемніння є ознакою зросту майстерності

Чому карате?

Саме карате є універсальною послідовною системою не лише фізичної, а й психологічної підготовки, яка спрямовує дитячу енергію в потрібне русло, виховуючи сильну, дисципліновану, врівноважену й гармонійну особистість. Вагомим аргументом у наш час є й те, що хлопці та дівчата, які займаються карате, більш захищені від негативного впливу вулиці, менше проводять часу за телевізором та комп’ютером, мають можливість спілкуватися з однодумцями, вміють раціонально планувати свій час. Такі діти виростають більш підготованими до дорослого самостійного життя і здатними долати життєві перешкоди.

Чому Шотокан карате?

Шотокан карате – найефективніший метод самозахисту. Техніка відрізняється міццю, чіткістю й швидкістю, а принципи викладання сприяють удосконаленню характеру. Також саме Шотокан виділяється своєю доступністю, тому що ним може займатися практично будь-хто, незалежно від віку, статі чи стану здоров’я. Практика відрізняється підбором індивідуального темпу та інтенсивності занять під доглядом тренера.

Яку секцію краще обрати?

• Дізнайтеся інформацію про напрямок (стиль) карате, щоб краще орієнтуватися в світі єдиноборств та швидше досягти поставленої мети;
• Від особи тренера залежить багато чого, тому зверніть особливу увагу на стиль, манеру і майстерність інструктора;
• Обговоріть з тренером у загальних рисах план роботи з вашою дитиною, повідомляйте про психофізичні особливості, щоб тренер міг ефективніше побудувати тренувальний індивідуальний процес;
• Не соромтеся розпитувати про всі незрозумілі питання й проблеми – це лише допоможе правильно коректувати роботу й підтримувати вашу дитину на її шляху;
• Ставте перед дитиною мету, як кажуть, «на виріст». Чи продемонструє вона в майбутньому високий спортивний результат, абсолютно не важливо, адже важлива не сама мета, а шлях до мети. В результаті, ви не втрачаєте ні час, ні гроші, оскільки отримані дитиною навички в будь-якому випадку сприяють розвитку особистості й стануть у нагоді в житті;
• Час від часу використовуйте можливість бути присутнім на тренуваннях. Мудрий тренер розуміє важливу роль батьків у досягненні максимального ефекту в розвитку вихованця з вашою безпосередньою допомогою, а не втручанням у процес своїми некомпетентними зауваженнями, порадами і підказками;
• Не перешкоджайте участі дитини в змаганнях різного рівня. Вона повинна правильно оцінювати свій рівень розвитку, стимулювати себе на тренуваннях, виховувати адекватну самооцінку, самостійність та організованість, яка найбільше виявляється в таких поїздках;
• Пам’ятайте: немає безперспективних дітей – є байдужі батьки та невмілі тренери. Дехто досягає успіху раніше, а іншим на це знадобиться більше часу. Все залежить від характеру і роботи, плідної взаємодії батьків та тренера, результатом яких буде сильна, впевнена в собі, гармонійно розвинена дитина.